(1) Використання технології компостування соломи може покращити вміст поживних речовин у ґрунті. Солома багата поживними елементами, які можуть постійно оновлювати, доповнювати та накопичувати органічні речовини ґрунту; водночас органічна речовина, що утворюється в результаті розкладання соломи, може перетворювати нерозчинний фосфат у ґрунті. Це слабкий кислоторозчинний фосфат, що значно підвищує його ефективність; крім того, завдяки поліпшенню родючості ґрунту ще більше посилюється ефект накопичення води та збереження вологи, що дуже підходить для росту та розмноження дощових черв’яків. Це сприяє подальшому дозріванню грунту.
(2) Підвищення водоутримуючої здатності. Після того, як солома розбита, це може не тільки збільшити інфільтрацію опадів, але й зменшити дифузію, пароутворення та випаровування ґрунтової води, спричинене сонячною радіацією, що має велике значення для раціонального використання водних ресурсів. .
(3) Збільшення рихлості ґрунту та запобігання ущільненню ґрунту На даний момент у більшості територій все ще широко прийнято зрошувати затоплення. Через вплив водного потоку та інфільтрації води поверхнева структура ґрунту часто пошкоджується, зменшується щілина ущільнення поверхні та порушується аерація ґрунту. Після внесення солом’яного компосту збільшують рихлість ґрунту та зменшують поверхневий стік.
(4) Пригнічують ріст бур’янів Через накопичення стебел культури на поверхні ґрунту послаблюється інтенсивність освітлення, порушується фотосинтез бур’янів, а кількість та інтенсивність росту бур’янів у полі зменшуються.